04.10.2010Поїздка на Говерлу. Фотозвіт.
Нарешті позбирав всі фотографії та відео, можна починати! Якщо бути точним, то це продовження поїздки до Коломиї. Звідти ми виїхали з самого ранку автобусом, щоб встигнути зустрітись біля Говерли з друзями. Щоправда “біля” не вийшло, зустрілись вже “на”. Але це буде пізніше.
Що цікаво, інколи жителі заходу України не забувають дружньо закинути гостре слівце про братів, які живуть східніше – “москалі” )) . А я скажу – самі москалі! 
Проїздом через Яремче нарахував ТРИ пам`ятники епохи совєтів (один із них – якомусь комісару) та “Музей и памятник партизанской славы соединения С. А. Ковпака — С. В. Руднева, действовавшего в Карпатах в 1943″. Але це не більше, ніж жарт: ми всі українці без поділу на “бандьор” та “москалів”. Хоча місцева влада могла б і задуматись про знесення/перенесення цих “пам`ятників”.
Не буду відволікатись, продовжую. До повороту із траси на Заросляк ми доїхали автобусом, коли буде пижик до самого Заросляка – невідомо, хоча місцеві в автобусі казали що “інколи їздять”. Ну, думаємо все, прийдеться йти пішки ((. Не пройшло і десяти хвилин прогулянки – як ми спинили попутку, в якій компанія теж їхала на Говерлу.
Далі – багато фото+букви до них.
КПП, якийсь лісник "збиває" по 15 грн. з людини на "благоустрій". Якщо врахувати, що коли Ющ ходив на Говерлу, то було 20 000 народу (іншої статистки не маю). То за день 20 000*15= ... Розмітка дороги має бути стразами, а дорожні знаки викладені камінцями сваровскі?
Всьо, кіна не буде! Далі йдемо пішки, машина буксує вже. Не дотягли якихось сто метрів.
Ось він, Заросляк. Все цікаве попереду ))
На старті до нас приєдналось кілька монашок та отець зі Сколе (якщо я нічого не переплутав)
Ось Говерла! Можна камінцем докинути! Наївно думав я ...
Карпатські краєвиди
Ще трохи краєвидів
Все! Йти вже не можу, а виявляється це ще навіть не половина дороги!
Монашки вириваються вперед!
Я незнаю нащо, але ми обрали найважчий маршрут. Напевно того, що він коротший ))
Це я вже стільки пройшов!? Йофана мать...
Тут набагато більше видно!
Ще краєвиди. Стає холодати на цій висоті.
Карпатські краєвиди
Хух ! Перша перемога! Говерлянка
Краєвиди Карпат
Їм лекше, вони вже назад ))
Висота!
Ось вона, фінішна пряма! На вершині нас чекають друзі. Відкривається друге дихання ))
Всьо! Вилізли, громадський обов`язок, як українця - виконаний ))
Люди йдуть додому, а ми тільки на горі
Ще трохи краси ))
Нашим туристам треба бути трохи культурнішими. На землі багато битого скла.
Вінець людської безкультурності. Як це можна показувати туристам!?
Не можу на це дивитись...
Я так і не зрозумів логічного ланцюга, по якому збирали землі
На вершині як і годиться на День Незалежності була купа колоритного народу. Починаючи від юрби проплочених бютівців, які незнали гімну і закінчуючи велосипедистами разом з велосипедами (!?). На окремий рядок заслуговує якийсь дядько з Вінниці. Точніше навіть не рядок, а на два відео. Мега-позитивний дядько:
Відпочивши, спускаємось донизу. Як виявилось – це напевно найважчий момент подорожі: ноги просто не хочуть йти. А як подумаю, скільки ще топати…
Донизу ми дістались десь о 18 годині і треба було поспішати на автобус. А так хотілось нікуди не бігти… Наступний раз хочу (якщо він буде) йти з наметом, тільки аби нікуди не поспішати. До траси їхали ми з друзями шестеро в легковій машині. Скажу я вам, зовсім і не тісно, якщо ще подумати що невідомо чим їхати до Хмельницького. Єдиний транспорт, який рухався до цивілізації – це автобус на Івано-Франківськ. У Франківську мене вразили дві особливості: справді європейський автовокзал та відсутність потягів та автобусів у будь-якому напрямку після 21-ї години. Я незнаю чи це особливість 24 серпня, чи це нормальні речі, але дістались ми додому аж о 7-й ранку. Спочатку знайшли таких самих вуликів, як ми, які “кукали” на вокзалі, але їм треба було до Львова. Тоді ми взяли у Франківську квиток на потяг до Львова, а до Львова заїхали таксом (бо ж зранку мали бути на роботі). Ось така в нас була подорож на День незалежності.
The End
Popularity: 28%
Схожі публікації:
Loading ...